МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ / Студентська наукова робота на тему: «Фізичні якості людини та рухотворча функція»  Фізичні якості людини При різних рухотворчих діях у праці та в побуті цілісні функції організму знаходять свій вираз у якісних особливостях рухотворчої діяльності, у розвитку фізичних якостей: сили, швидкості,витривалості, гнучкості, спритності – і у різних взаємозв’язках між ними. Під силою людини розуміють здатність розвивати одномоментне максимальне напруження м’язів. Величина сили визначається в Ньютонах. Вона залежить від рухотворчого навику та координації рухів, котрі забезпечують можливість участі максимальної кількості м’язів у тих чи інших рухах. Сила кожного м’язу залежить від розвитку внутрішньом’язової координації – рухових «одиниць». Сила кожного з м’язових волокон пов’язана з його будовою та біохімічним складом. При навантаженнях загального характеру сила залежить від функцій ЦНС, серцево-судинної системи, від тканинного дихання. Витривалість при фізичних навантаженнях характеризується здатністю тривалий час виконувати роботу із заданою інтенсивністю. Вона залежить від формування рухотворчого навику і координації рухів, котрі забезпечують оптимальну кількість працюючих м’язів при оптимальній динаміці їх скорочення та розслаблення. При цьому, в процесі тренування формується змінність у роботі рухових «одиниць» у кожному з м’язів, перебудовується структура та біологічні процеси у кожному з м’язових волокон. Тренування витривалості в циклічних видах спорту нерозривно пов’язане з удосконаленням функції дихання та кровообігу, виділення і терморегуляції. Функції усіх систем не тільки забезпечують збереження ритму і динаміки м’язових скорочень, але й поновлення організму людини і всіх її працюючих систем в процесі роботи. Витривалість залежить також від розвитку механізмів, які забезпечують переключення координації рухів (зміни у напруженнях різних груп м’язів, їх ритму і динаміки скорочень). Швидкість – це здатність за найменший проміжок часу виконувати ті чи інші дії або задану роботу. У спорті швидкість визначається бігом на короткі дистанції. В основі цієї якості лежить особлива координація процесів у нервово-м’язовій системі, яка забезпечує швидке наростання процесів збудження у нервових центрах і мобілізацію за мінімальний відрізок часу функції м’язового скорочення. Швидкість також залежить від координації рухів, яка забезпечує скорочення тільки необхідних груп м’язів і швидке їх розслаблення, а також оптимальну змінність рухових «одиниць» у кожному із працюючих м’язів. Штангіст, наприклад, володіє великою швидкістю при одномоментному скороченні м’язів, коли мобілізується максимум рухів, однак він швидко втомлюється у спринтерському бігу, коли необхідно забезпечити змінність рухових «одиниць» і чергування напруження та розслаблення м’язів. При спринтерському бігу важливу роль відіграє інтенсивне постачання м’язів киснем, що залежить від тканинного дихання і мікроциркуляторних механізмів. Під спритністю розуміють здатність людини виконувати складні по координації рухи при зміні динаміки їх виконання. Цими якостями повинні володіти усі спортсмени незалежно від виду спорту. Фізіологічною основою цієї якості є координаційні умовно-рефлекторні механізми, сформовані в умовах постійних корекцій у зв’язку з впливом умов виконання тих чи інших вправ. Ця якість напряму залежить від втоми, а тому збереження спритності у спорті вимагає розвитку витривалості. Спритність – найбільш складна, багатозначна якість, котра формується за допомогою спортивних та рухливих ігор. Гнучкість – це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою; вона залежить від анатомічних особливостей суглобів, від еластичності зв’язкового апарату, м’язових сухожиль і м’язів, а також від здатност...